Новини

В.П.Приміський , к.т.н. , ТОВ «Автоекоприлад»

НАЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ ВИКИДІВ ПЕРЕСУВНИХ ДЖЕРЕЛ.

 Вступ

         За даними довгострокових наукових, експериментальних досліджень,  вітчизняних і зарубіжних, викиди пересувних джерел: в першу чергу автотранспортних засобів (АТЗ), літаків, морських і річних теплоходів, сільськогосподарської техніки (трактори комбайни), дорожніх  і будівельних машин(екскаватори, крани,  каткі ), мотоциклів скутерів, мопедів                                                                                  , пересувних дизель і бензинових генераторів дають до 80%  забруднення  атмосфери великих міст, мегаполісів, промислових регіонів.

За  самим принципом дії двигуни внутрішнього  згоряння з іскровим запалюванням з кожного кілограму спожитого палива викидають в атмосферу майже півкіло шкідливих високотоксичних речовин  (СО- оксид вуглецю до 460г;  NO,NO2, -оксиди азоту до 18г;  СН- вуглеводні ( залишки неспаленого палива) до 20г, також утворюється парниковий газ СО2. Враховуючі зареєстровану  кількість автомобілів в країні більше  10 млн. шт. ( близько 240)   в Києві 1,2 шт, кількість високотоксичних речовин, що накопичуються в атмосфері становить млн. тон.  Дизельні двигуни викидають на порядок менше, токсичних газів, але майже в десять разів більше твердих частинок ( сажі) у порівняння з бензиновими двигунами з іскровим запалюванням.  За рік АЗС України реалізують різних видів палива, майже 2000 тис тон палива ( 1200,0 тис тон бензину и близько  900,0 тис. тон дизельного палива) и майже половина цієї кількості надходить в атмосферу у вигляді високотоксичних сполук.

В той же час контроль основного забруднювача атмосфери – пересувних джерел, по суті реально залишився по за межами будь якого контролю: державного, відомчого, підприємств і установ, власників автомобілів.

Контроль стаціонарних джерел викидів жорстко нормується відповідними Законами України «Про охорону атмосферного повітря», Постановами КМУ (№343 від 9.03.1999; № 1825 від 1.10.1999; №1598 від 29.11.2001, № 1655 від 13.12.2001; № 299-303 від 13.03 2002;№ 432 від 29.03.2002). Наказами Мінекології,  на даний час діють вісімнадцять Наказів, що регламентують різні аспекти оцінки впливу і контролю  викидів стаціонарних джерел. Суб’єкти господарювання власники стаціонарних  джерел викидів, інколи мізерних: котли по 50 квт, малогабаритні дизель – генератори, викиди ресторанів і кафе з електроплитами повинні оформлювати ДОЗВОЛИ на викиди. Для цього необхідно проводити інвентаризацію стаціонарних викидів, розробляти документи у розраховуються  і вимірюються обсяги викидів, отримувати ДОЗВІЛ на викиди, проводити щорічний контроль викидів. Суб’єкти господарювання,  які проводять  розробляння дозвільних документів повинні пройти відповідну реєстрацію, навчання в Мінекології, мати атестовані лабораторії, повірені прилади, підготовлений  персонал.

Тобто проблематика контролю  стаціонарних джерел регламентується численними нормативними актами , методиками, інструкціями.

В той же час нормативна правова база  по контролю пересувних джерел в начебто і є в багатьох  Законах України,  а реальний дієвий механізм систематичного контролю викидів пересувних джерел фактично відсутній, правовий режим перевірок , терміни і періодичність контролю не встановлений.

 

  НОРМАТИВНО ПРАВОВА БАЗА КОНТРОЛЮ ПЕРЕСУВНИХ ДЖЕРЕЛ.

Закон « Про охорону аомомферного повітря»

Так згідно  Закону України « Про охорону атмосферного повітря», (далі Закону) дається визначення нормативу викидів пересувного джерела і самого джерела викиду:

Стаття 1:

«Норматив вмісту  забруднюючої речовини у відпрацьованих газах
та   впливу  фізичних  факторів  пересувного  джерела  —  гранично
допустима  кількість  забруднюючої речовини у відпрацьованих газах
пересувного джерела
, що відводиться в атмосферне повітря;

«джерело викиду — об’єкт   (підприємство,   цех,   агрегат, установка,   транспортний   засіб   тощо),  з  якого  надходить  в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин».

Стаття 9:

«Для кожного  типу  пересувних  джерел,  що  експлуатуються на
території України,  встановлюються нормативи  вмісту  забруднюючих
речовин  у  відпрацьованих  газах  та впливу фізичних факторів цих
джерел,
  які розробляються з урахуванням сучасних технічних рішень
щодо  зменшення  утворення  забруднюючих речовин,  зниження рівнів
впливу  фізичних  факторів,  очищення  відпрацьованих   газів   та
економічної доцільності»

Тобто законодавець встановив,  що для кожного типу пересувних джерел повинен бути розроблений свій нормативи, реально станом на 2017р. є діючі нормативи викидів для тільки для автотранспортних засобів і тепловозів:

  1. ДСТУ 4276-2004 «Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями».
  2. ДСТУ 4277-2004  « Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами , що працюють на бензині або газовому паливі».
  3. ГСТУ 32.001 « Викиди забруднюючих речовин з відпрацьованими газами тепловозних дизелів»

В згаданих ДСТУ 4276 і 4277 прописані норми викидів СО і СН  Таблиця 1, 2 і димності Таблиця 3

Таблиця 1 – Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, не обладнаних нейтралізаторами

Паливо, на якому працює двигун Частота обертання Оксид вуглецю, об’ємна частка, % Вуглеводні, об’ємна частка, млн-1, для двигунів з числом циліндрів
до 4, включно Більше ніж 4
Бензин nмін 3,5* 1200 2500
nпідв 2,0 600 1000
Газ

природний

nмін 1,5 600 1800
nпідв 1,0 300 600
Газ

нафтовий

nмін 3,5 1200 2500
nпідв 1,5 600 1000

Таблиця 2 – Гранично допустимий вміст оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів, обладнаних нейтралізаторами

Частота

обертання

Автомобілі з окислювальними нейтралізаторами Автомобілі з трикомпонентними нейтралізаторами
Оксид вуглецю, об’ємна частка, % Вуглеводні, об’ємна

частка, млн-1

Оксид вуглецю, об’ємна частка, % Вуглеводні,

об’ємна частка,

млн-1

nмін 1,0 600 0,5 100
nпідв 0,6 300 0,3 100

 

Таблиця 3. Гранично допустими норми  димності.

 

Автомобілі Гранично допусти-мий показник ослаблення світло-вого показника Кдоп, м-1 Гранично допустимий коефіцієнт ослаблення світлового потоку Nдоп, %
Автомобілі з дизелями

— без наддуву

2,5 66
— з наддувом 3,0 73
Автомобілі з газодизелями

— без наддуву

1,7 52
— з наддувом 2,0 58

В ДСТУ також прописані технічні, метрологічні характеристики до газоаналізаторів і димомірів.

Для усіх інших видів пересувних джерел (тракторів, сільгоспмашин, дорожніх, будівельних машин, теплоходів і т.д.) вітчизняні нормативи відсутні,  використання у якості нормативів стандартів СРСР, по суті не законне і застаріле. Виникає нагальне питання розробляння згаданих нормативі, як вимагає стаття 9 Закону, але галузеві НДІ, КБ які б могли розробити їх ліквідовані, кадри втрачені.

В зв’язку з вищенаведеним в подальших матеріалах  даної публікації основна увага буде приділена контролю відпрацьованих газів автотранспортних засобів, на які є згадані  вітчизняні нормативи.                Стаття 10  :         «Підприємства, установи, організації та   громадяни- суб’єкти підприємницької діяльності , що  здійснюють викиди забруднюючих речовин    в атмосферне зобов’язані:        забезпечувати     здійснення     інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних  і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок;         забезпечувати розроблення  методик  виконання вимірювань,  що
враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин;         використовувати метрологічно  атестовані  методики  виконання
вимірювань  і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення
параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин
в  атмосферному  повітрі  та  викидах  стаціонарних  і  пересувних
джерел;»
            Стаття 17 :        Передбачає детально прописані заходи щодо відвернення і зменшення забруднення  атмосферного повітря викидами транспортних засобів  та     інших пересувних засобів, а саме:      «З метою  відвернення  і  зменшення  забруднення  атмосферного
повітря транспортними та іншими пересувними засобами і установками
та впливу пов’язаних з ними фізичних факторів здійснюються:
розроблення та  виконання  комплексу  заходів  щодо  зниження
викидів,  знешкодження шкідливих  речовин  і  зменшення  фізичного
впливу під час проектування,  виробництва, експлуатації та ремонту
транспортних та інших пересувних засобів і установок;
переведення транспортних  та  інших  пересувних   засобів   і установок на менш токсичні види палива;        раціональне планування   та   забудова  населених  пунктів  з дотриманням нормативно визначеної відстані до транспортних шляхів;        виведення з густонаселених житлових кварталів за  межі  міста
транспортних  підприємств,  вантажного  транзитного автомобільного
транспорту;
       обмеження в’їзду   автомобільного   транспорту    та    інших транспортних   засобів   та   установок   у  сельбищні,  курортні, лікувально-оздоровчі,  рекреаційні  та  природно-заповідні   зони, місця масового відпочинку та туризму;
поліпшення стану  утримання  транспортних  шляхів і вуличного покриття;
впровадження        та        вдосконалення        діяльності контрольно-регулювальних і  діагностичних  пунктів та комплексних систем перевірки нормативів екологічної  безпеки  транспортних  та інших пересувних засобів і установок.         Проектування, виробництво  та  експлуатація  транспортних  та
інших пересувних засобів і установок, вміст забруднюючих речовин у
відпрацьованих газах яких перевищує  нормативи  або  рівні  впливу
фізичних факторів, забороняються»

        Таким чином ст. 9.10,17  Закону вказують на необхідність нормативів викидів пересувних джерел, заходів щодо зменшення викидів пересувних джерел, впровадження  контрольно-регулювальних, діагностичних пунктів і т.д.  Виникає логічне питання, які органи і яким чином можуть це контролювати, в ст. 27 передбачено:

 

Стаття 27:

«Контроль у галузі охорони атмосферного повітря здійснюється з
метою  забезпечення  дотримання  вимог  законодавства  про охорону
атмосферного повітря місцевими органами виконавчої влади, органами
місцевого самоврядування,  посадовими особами цих органів, а також
підприємствами, установами, організаціями та громадянами»
.
Стаття 28:

«Державний контроль  у  галузі  охорони  атмосферного  повітря
здійснюється  центральним  органом  виконавчої  влади, що реалізує
державну  політику  із  здійснення державного нагляду (контролю) у
сфері  охорони  навколишнього природного середовища, раціонального
використання,  відтворення  і  охорони  природних  ресурсів,  а на
території  Автономної  Республіки  Крим — органом виконавчої влади
Автономної   Республіки   Крим  з  питань  екології  та  природних
ресурсів, а також іншими органами виконавчої влади.      Порядок здійснення   державного  контролю  у  галузі  охорони
атмосферного повітря визначається відповідно до закону.
Стаття 29.      « Виробничий контроль    за   охороною   атмосферного   повітря
здійснюється   підприємствами,   установами,   організаціями    та
громадянами-суб’єктами підприємницької діяльності в процесі їх
господарської та іншої діяльності,  якщо вона  справляє  шкідливий
вплив на стан атмосферного повітря».     Коментар до Закону в частині контролю викидів пересувних джерел:         Начебто все добре,  Законодавець згідно проведеного аналізу Закону, передбачив контроль відпрацьованих газів пересувних джерел, заходи зменшення,  органи контролю, але по суті вони носять виключно декларативний характер, яким чином громадянин (ст. 27 може контролювати викиди), хто  і за які кошти, буде створювати контрольно-регулювальні і  діагностичні  пункти,  для  перевірки нормативів екологічної  безпеки  транспортних  та інших пересувних засоби. Головне питання відсутній реальний правовий механізм перевірки екологічних нормативів викидів АТЗ. Пункт контрольний є, але хто приїде? 

Закон України « Про автомобільний  транспорт»

Стаття 5.        «Основним завданням державного регулювання та контролю у сфері
автомобільного транспорту є створення умов безпечного,  якісного й
ефективного перевезення пасажирів та вантажів,  надання додаткових
транспортних послуг.      Державне регулювання   та  контроль  у  сфері  автомобільного
транспорту спрямовані на:         охорону довкілля   від   шкідливого   впливу   автомобільного
транспорту,  проведення  науково-технічної  роботи,  досліджень та
розвиток системи статистики».
Стаття 20.      «Конструкція та технічний стан транспортних засобів,  а  також
їх  частини  мають  відповідати  вимогам,  порядок визначення яких
установлює   Кабінет   Міністрів   України , тазабезпечувати:
безпеку людей,  які користуються  транспортними  засобами  чи
беруть участь у дорожньому русі;       відповідність нормам    стосовно    викидів   забруднювальних
речовин, 
парникових газів,  електромагнітних завад, рівню шуму та
інших чинників негативного впливу на людину та довкілля;»  Стаття 53. .

«При виконанні  міжнародних  перевезень   вантажів   резиденти   України повинні мати:

Сертифікат  відповідності  транспортного  засобу щодо безпеки
руху  та  екологічної  безпеки вимогам країн, територією яких буде
здійснюватися  перевезення,  якщо інше не передбачено міжнародними
договорами  України»;                     Коментар до Закону:       Таким чином Закон України вимагає від автоперевізників, власників АТЗ виконання екологічних нормативів, як вітчизняних, так і зарубіжних при міжнародних перевозках, а як виконати дану вимогу ніде не вказано.       

                              Закон України  «Про дорожній рух»

Стаття 5.

«До компетенції органів влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Севастопольської державних адміністрацій у сфері дорожнього руху належить:

державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про дорожній рух та його безпеку, за діяльністю підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та господарювання щодо планування та виконання заходів з безпеки дорожнього руху, вимог екологічної безпеки»

Стаття 10.

« До компетенції власників транспортних засобів належить:

організація та здійснення заходів щодо захисту навколишнього природного середовища від шкідливого впливу транспорту»

Стаття 49.

«Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та об’єднання, що здійснюють проектування, виробництво та експлуатацію механічних транспортних засобів, зобов’язані вживати заходів щодо запобігання та зменшення викидів вказаними засобами забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, а також шуму і вібрації.

Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.

Керівники транспортних організацій, власники автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та транспортних засобів несуть персональну відповідальність за додержання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин і гранично допустимих рівнів фізичних впливів на навколишнє природне середовище, встановлених для відповідного типу транспорту».

Стаття 51.

«Контроль у сфері дорожнього руху спрямований на забезпечення дотримання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади та об’єднаннями, а також громадянами вимог законодавства України про дорожній рух».

Стаття 52.

«Контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».

Коментар до Закону            Яким чином орган місцевого самоврядування, виконавчої влади, власники вулиць, переїздів (ст.. 49) може контролювати викиди пересувних джерел? Створювати спеціальні служби, комунальні підприємства оснащати їх, вчити персонал, купувати прилади, акредитувати лабораторії!  Хто проводить контроль, яким чином, по яким методикам,  в які терміни,??!!                            КОДЕКС АДМІНІСТРАТИВНИХ ПРВОПОРУШЕНЬ       Згідно Статті 80 КОАП:«Випуск в експлуатацію автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, — тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян — суб’єктів господарської діяльності в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», зараз 1360 грн.

Згідно Статті 81 КОАП:

«Експлуатація громадянами автомототранспортних та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у відпрацьованих газах, а також рівень впливу фізичних факторів, здійснюваного ними під час роботи, перевищують установлені нормативи, —

тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», зараз 510 грн.

 

 

Тобто законодавець передбачив штрафні санкції за перевищення нормативів викидів пересувних джерел як  для юридичних так і фізичних осіб.

 

       Штрафні санкції є, а механізм накладання штрафних санкцій по ст. 80 і 81 КОАП відсутній. Раніше в 2000р інспектори ДАІ, екологічна міліція (ліквідовані) зупиняли автомобілі перевіряли на токсичність за допомогою повірених газоаналізаторів і виписували  штрафи,  з 2008 проходили операції «Чисте повітря»  сумісна робота Держекоінспекції і ДАІ. Інспектор ДАІ зупиняв автомобіль, бо згідно правил дорожнього руху тільки інспектори мають право зупинки, і направляв до екологічного інспектора, який за допомогою приладів перевіряв автомобіль і виписував штрафні санкції за перевищення нормативів викидів,  ДАІ  з свого боку могло заборонити  експлуатацію згідно правил дорожнього руху (ПДР)

 

                           ПРАВИЛА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

Пункт 31.4:

« Забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам

«31.4.6 Двигун:

а) вміст шкідливих речовин у відпрацьованих  газах або їх димність перевищують установлені стандартом норми»

 

      Коментар  до КОАП і ПДР:

На даний час механізм застосування статей 80і  81 КОАП  відсутній. ДАІ ліквідована, екологічна інспекція зупинити автомобіль не має права, залишається перевірка на об’єкті господарювання, однак перевірки заборонені. Слід також відмітити що екологічні інспектори не мають спеціалізованої підготовки до перевірки відпрацьованих газів автомобілів, бо відсутня методика, прилади не повірені, бо відсутнє фінансування.

 

 

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ:

 

  1. Пересувні джерела найбільші забруднювачі атмосфери, вітчизняна нормативна база обмежена, а ті нормативі що є, уже застарілі, і не відповідають сучасним вимогам .
  2. У відповідних законах «Про охорону атмосферного повітря», «Про автомобільний транспорт», «Про дорожній рух», Кодексі адміністративних правопорушень, Правилах дорожнього руху передбачена необхідність розробки екологічних нормативів пересувних джерел, органи і установи, що їх контролюють,  штрафні санкції , але всі законотворчі ініціативи декларативні.
  3. До розглянутих Законів явно не хватає підзаконних Актів: Постанов КМУ, Наказів, Інструкцій по пересувним Джерелам,  як це було зроблено для стаціонарних джерел. Хто буде розробляти дані нормативні Акти? Потрібна координація автомобілебудівників, автотранспортників, метрологів, приладобудівників.

 

 

  1. В багатьох регіонах Державна екологічна інспекція при перевірці субєктів господарювання, власників АТЗ , пересувних джерел  робить припис про перевірку пересувних джерел посилаючись на вимоги ст.10 Закону «Про охорону атмосферного повітря». При цьому чітко розуміють, що підзаконні акти відсутні, як перевірити, хто може перевіряти, з якою періодичністю,  якими інструментальними засобами?! Риторичні питання без відповіді.
  2. На погляд фахівців «Автоекоприлад» найбільш прийнятним у даній ситуації є наступні варіанти дій суб’єктів господарювання, власників пересувних джерел, при реалізації припису екологічної інспекції :

 — Провести контроль відпрацьованих газів, як мінімум раз на рік,  автомобілів на відповідність ДСТУ 4276-04 і ДСТУ 4277-04 за допомогою спеціалізованої  атестованої лабораторії, з обов’зковою   наявністю в галузі атестації  лабораторії,  права вимірювати  параметри пересувних джерел : димність, вуглеводні, оксиди вуглецю, температура оливи, частоту обертів. Згадані   параметри контролю  прописані в згаданих ДСТУ 4277-04, ДСТУ 4277-04. Також необхідно, щоб фахівці атестованої вимірювальної  лабораторії мали свідоцтва, атестати, сертифікати на право роботи з пересувними джерелами. Результати вимірювань оформити протоколом, по ДСТУ 4276-04 і ДСТУ 4277-04 і зберігати на підприємстві.

—   Якщо місцева влада (ст. 27) встановила іншу періодичність контролю АТЗ,  наприклад раз в квартал в період з 1 березня по 1 листопада,то необхідно вимірювати раз в квартал.

Чому контроль раз на рік. Так прийнято у більшості країн Європи і по аналогії к контролем стаціонарних джерел.

  1. Часто виникає питання, якщо підприємство придбало газоаналізатор, димомір, чи може воно самостійно проводити контроль пересувних джерел» Стаття 29 Закону «Про охорону атмосферного повітря» передбачає виробничий контроль пересувних джерел викидів і таким чином підприємство може проводити контроль.

  З іншого боку згідно Закону « Про метрологію і метрологічну діяльність» (ст. 3)  вимірювання  в галузі охорони навколишнього природного середовища є сферою , законодавчо регульованої метрології —  контроль пересувних джерел підпадає під дане визначення, необхідно проводити виключно атестованою лабораторією — .

Вийти з подібної ситуації реально з рахунок комбінації, як виробничого контролю на підприємстві , при виїзді кожен день, раз в неділю, раз в місяць – виробничий контроль ,і як мінімум раз на рік атестованою лабораторією для контролюючих органів.

 

  1. Позитивна інформація для власників АТЗ, полягає в тому, що перевірені на екологічні вимоги автомобілі це те безпечне довкілля яке нас оточує і можливість при екологічному контролі за допомогою сучасних цифрових газоаналізаторів визначити співвідношення паливо- повітря і тим самим відрегулювати паливну систему автомобіля, зменшити обсяги споживання палива.

По всім питання що виникли звертайтесь на нашу електронну адресу.