CBAM в Україні: виклики та можливості для бізнесу

З 1 жовтня 2023 року в Європейському Союзі запроваджено Механізм прикордонного вуглецевого коригування (CBAM – Carbon Border Adjustment Mechanism). Це революційний інструмент екологічного регулювання, покликаний зменшити викиди парникових газів та забезпечити рівні конкурентні умови для європейських та імпортних товарів. Для України, як важливого торговельного партнера ЄС, CBAM відкриває як нові виклики, так і можливості.

Що таке CBAM?

CBAM – це механізм, який передбачає сплату вуглецевого мита на імпортні товари, що походять з країн без дієвих механізмів скорочення викидів CO₂. З 2026 року імпортери в ЄС повинні будуть купувати CBAM-сертифікати, що відображатимуть обсяг викидів, пов’язаних із виробництвом товарів.

На першому етапі CBAM охоплює такі сектори:

• Чорна металургія (залізо, сталь, алюміній);
• Цементна промисловість;
• Добрива;
• Виробництво електроенергії;
• Водень.

Як CBAM впливає на Україну?

Україна є одним із найбільших постачальників продукції металургії та добрив до ЄС, тому нові правила впливають на значну частку експорту. Оскільки наша країна не входить до Європейської системи торгівлі викидами (ETS), українські компанії змушені будуть враховувати додаткові витрати на вуглецеві мита.

Основні виклики для України:

1. Зростання собівартості експорту – українські виробники повинні або зменшити викиди, або закладати додаткові витрати у вартість продукції.
2. Необхідність обліку викидів – компаніям слід запроваджувати системи моніторингу та звітності відповідно до вимог ЄС.
3. Модернізація виробництва – для зниження викидів необхідно інвестувати у чисті технології та енергоефективність.
4. Конкурентоспроможність – без адаптації українські виробники можуть поступитися європейським або міжнародним конкурентам.

Можливості для українського бізнесу

Попри ризики, CBAM також створює можливості для розвитку:

1. Залучення інвестицій – необхідність скорочення викидів стимулює розвиток екологічних технологій та залучення «зелених» інвестицій.
2. Розвиток внутрішнього ринку вуглецевих квот – створення національної системи торгівлі викидами дозволить зменшити фінансовий тиск на підприємства.
3. Посилення екологічної репутації – компанії, що впроваджують екологічні стандарти, отримують додаткові конкурентні переваги на європейському ринку.
4. Підтримка з боку ЄС – Україна може розраховувати на технічну та фінансову допомогу від європейських партнерів у питаннях декарбонізації.

Що потрібно робити українському бізнесу вже зараз?

1. 1. Оцінити вуглецевий слід продукції – провести аудит та розрахувати рівень викидів CO₂.
   2. Оптимізувати виробничі процеси – зменшити використання викопного палива, перейти на відновлювані джерела енергії.
   3. Розробити стратегію адаптації – впроваджувати екологічні інновації, співпрацювати з міжнародними організаціями.
   4. Залучати гранти та інвестиції – використовувати програми ЄС для фінансування екологічних проєктів.

CBAM в Україні: виклики та можливості для бізнесу

Висновок

CBAM є викликом для української промисловості, проте своєчасна адаптація та впровадження екологічних стандартів відкривають значні можливості для сталого розвитку. Важливо вже зараз змінювати підходи до виробництва та експорту, щоб зберегти конкурентні позиції на європейському ринку та забезпечити екологічну трансформацію української економіки.