Новини

У 2050 році в океанах буде більше пластику, ніж риби

Покажи мені своє сміття, і я скажу, хто ти. Розвиток країни сьогодні визначається, між іншим, ставленням до своїх промислових і побутових відходів. Різниця ґрунтовна: від викидання необробленного сміття в океан до спорудження з нього штучних островів.

Океани займають три чверти поверхні Землі та містять 97% водних запасів. Від біорізноманіття морських й прибережних районів залежить життєдіяльність більш ніж трьох мільярдів осіб. До 40% світових океанів вважають «сильно ушкодженими» внаслідок людської діяльності, в тому числі від забруднення, вичерпання рибних запасів та втрати прибережного середовища проживання.

Безвідповідальний підхід викликав появу унікального антропогенного явища у північній частині Тихого океану – Великої тихоокеанської сміттєвої плями (англ. Great Pacific Garbage Patch, Pacific Trash Vortex). Її виявили між 1985 та 1988 роками. На території як три України, водами Північно-Тихоокеанської системи течій сконцентровано велику кількість дрейфуючого пластику та іншого неорганічного сміття. Підхоплені поверховими течіями залишки поступово переміщуються до центру виру і утворюють на поверхні води відносно стабільну ділянку. Сміття потрапляє сюди з Північної Америки, Японії, східного узбережжя Азії, а також океанських суден.

Візуалізація руху сміття

vizualization1 vizualization2

Під дією світла пластик розпадається на дрібні частини (фотодеградація) діаметром менше ніж 5 мм, які, однак, зберігають свою полімерну структуру. Сміттєву пляму не видно на супутникових фотографіях – більш великі фрагменти прозорого пластику плавають у своєрідному концентрованому «супі» мікроскопічних часточок. Також неможливо ідентифікувати пляму, пропливаючи її у звичайному човні або пірнаючи. Забруднення визначається замірами води.

Океани можуть містити більше пластику, ніж риби вже у 2050 році. Згідно досліджень ООН, лише внаслідок забруднення пластиковими відходами щорічно гине близько мільйона морських птахів, сотні тисяч морських ссавців та безліч риби. Пластик завдає значної шкоди екосистемі. Медузи і риби починають вживати його як зоопланктон, а більш великі рештки опиняються в шлунках морських тварин і птахів, які плутають їх з рибою. Таким чином пластикові залишки включаються у ланцюг живлення. Плаваюче сміття також вбирає з води органічні забруднювачі (поліхлоровані біфеніли, дихлордифенилтрихлорметилметан, полібромовані дифенилові ефіри, поліароматичні вуглеводні). Окрім токсичної дії, вони можуть викликати гормональні збої у живих організмах: деякі з речовин помилково сприймаються ендокринною системою як естрадіол – основний і найактивніший жіночий статевий гормон групи естрогенів.

Близько десяти років назад для винайдення методів безпечного видалення океанічного пластику почали з’являтись такі проекти і організації, як Environmental Cleanup Coalition (ECC), JUNK raft project, Project Kaisei, Algalita Marine Research Foundation, The Ocean Cleanup, 5 Gyres Institute та інші. Ініціативи дослідників спрямовані на пошук способів збирання, переробки і повторного використання напіврозкладеного пластику.