Дозвіл на викиди. Етапи та можливі ускладнення при розробці документів для отримання дозволу

Розробка пакету документів для отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами (далі Дозвіл) представлена двома основними частинами: Перша частина це розробка та погодження першого тому – «Звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин назва підприємства» (далі Інвентаризація); Друга частина це розробка та погодження другого тому – «Документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для назва підприємства» (далі Обґрунтовуючі). Кожна з частин складається з двох етапів розробки та погодження пакету документів.

Частина перша. Етап №1:

1.1. Збір інформації від замовника про використану сировину, потужність, технологічне обладнання об’єкта та інше;

1.2. Ознайомлення з територією, розташуванням, кількістю та типом джерел викидів;

1.3.Перевірка необхідності, розміру, порушень встановлення санітарно – захисної зони (далі СЗЗ);

1.4. Проведення вимірювань викидів забруднюючих речовин (далі ЗР) від стаціонарних джерел (вимірювання можуть проводити лише ліцензовані лабораторії з повіреним обладнанням на працюючому обладнанні);

1.5. Розробка першого тому Дозволу – Інвентаризація розробляється відповідно до Наказ Мінприроди України №7 від 10.02.1995.

Частина перша. Етап №2:

2.1. Підготовка до подачі Інвентаризації на реєстрацію, що полягає в оформленні та підписанні замовником титульних аркушів, довідок та дорученнь;

2.2. Подача Інвентаризації до місцевого Управління/Департаменту екології державної адміністрації. [Наказ Мінприроди України №7 від 10.02.1995].

У разі реєстрації Інвентаризації Управлінням/Департаментом екології державної адміністрації розпочинається третій етап, якщо були виписані зауваження тоді виправлення подаються повторно.

Частина друга. Етап №1:

1.1. На підставі зареєстрованої Інвентаризації визначається група об’єкту, якщо об’єкт відноситься до 2 або 1 групи виникає потреба взяття об’єкту на Державний облік, якщо до цього була 3 група або змінились речовини та/або об’єми викидів чи з якоїсь причини об’єкт не стояв на Держобліку [Закон України «Про охорону атмосферного повітря» cтаття 31 «Державний облік в галузі охорони атмосферного повітря» Постанова Кабінету Міністрів України  від 13.12.2001 № 1655 «Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря»];

1.2.Розробка другого тому Дозволу – Обґрунтовуючі, розробка ведеться відповідно до Наказу Мінприроди України №108 від 09.03.2006, відповідно том повинен містити такі відомості:

1.2.1.    Протокол вимірювання на межі СЗЗ (проводяться для перевірки відповідності викидів нормативним значенням, вимірювання можуть проводити лише ліцензовані лабораторії з повіреним обладнанням);

1.2.2.    На підставі розрахованих об’ємів викидів забруднюючих речовин, в засобах масової інформації публікується «Заява про наміри отримання Дозволу на викиди»

1.2.3.    Для отримання інформації про реагування мешканців на «Заяву про наміри» подається запит до місцевих держадміністрацій, які видають Лист відповідь [Постанови №302 від 13.03.2002 пункт 7]

1.2.4.    Довідка про метеорологічні характеристики (видається геофізичними обсерваторіями)

1.2.5.    Якщо об’єкт належить до 3 групи необхідна довідка про визначення геодезичних координат географічного центру (центроїду) для об’єкту (погоджується замовником), якщо об’єкт належить до 2 або 1 групи необхідний Технічний звіт по визначенню геодезичних координат (розробляється ліцензованими організаціями);

1.2.6.    Якщо об’єкт належить до 2 або 1 групи необхідно отримати Довідку про фонові концентрації ЗР (видається геофізичними обсерваторіями, місцевими управліннями/департаментами екології держадміністрації, Держпродспоживслужбою – ДПСС);

1.2.7.    Якщо об’єкт належить до 2 або 1 групи проводиться розрахунок розсіювання на базі програми ЕОЛ+ версія 5.23;

1.2.8.    Розробка XML файлу на базі програми НОРМА+.

Частина друга. Етап №2:

2.1.Підготовка пакету для подачі до Центру надання адміністративних послуг (далі ЦНАП). Підготовка передбачає перевірку комплектності відповідно до групи об’єкту, оформлення заяв необхідних для подачі;

2.2.Готовий пакет документів подається до ЦНАПу оформлюється і направляється на розгляд у ДПСС;

2.3.В ДПСС пакет документів розглядається та видається лист про відсутність заперечень на видачу Дозволу (але можливо отримати лист заперечення), після винесення рішення пакет знов надходить до ЦНАПу;

2.4.ЦНАП не залежно від рішення ДПСС направляє документи на розгляд до Управління/Департаменту екології місцевої держадміністрації. Якщо ДПСС не видає згоду на видачу Дозволу екологія також надає відмову. Управління розглядає документи та виносить рішення про видачу або відмову у видачі Дозволу (останнє передбачає зауваження, які необхідно виправити та повторно надати на отримання Дозволу).

Представлений план розробки не включає в себе непередбачені ускладнення, які можуть виникнути під час розробки пакету документів та подовжити строки виконання роботи. Тож пропоную розглянути проблеми, які виникають найчастіше:

1.       В межах СЗЗ розташовані житлові будинки;

2.      Неможливість проведення вимірювань обладнання, через відсутність доступу до обладнання, через не можливість роботи обладнання;

3.      Втрата документації на обладнання наявне на об’єкті;

4.      Відсутність методики розрахунку процесу, який виконується на об’єкті;

5.      У разі виникнення заперечень у громадськості у відповідь на «Заяву про наміри» у засобах масової інформації необхідно провести публічне обговорення;

6.      Встановлення об’єкту на Держоблік;

7.      Необхідність розробки Оцінки впливу на навколишнє середовище (далі ОВНС), мотивується Управлінням/Департаментом екології місцевої держадміністрації;

8.      Коли на об’єкті чи в державних установах змінюється посада чи людини, яка займала посада, виникає потреба переробки документів які були підписанні чи затвердженні;

9.      Зміна законодавства в період розробки, перевірки пакету документів.

Ознайомившись з можливими ускладненнями необхідно визначити шляхи їх вирішення.

1.      Проводиться зменшення СЗЗ, яке починається з розробки проекту зменшення СЗЗ та подається до Інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України. Інститут в свою чергу робить висновок та подає його до ДПСС на погодження.

2.      У разі можливості забезпечити доступ та привести у робочий стан обладнання, в разі неможливості необхідно знайти шляхи вирішення;

3.      Пошук загальнодоступної інформації щодо наявного обладнання у разі особливого обладнання на яке відсутня документація загального доступу необхідна розробка нової документації;

4.      Консультація з управліннями/департаментами про визначення методики, яка задовольнить їх, чи у Міністерстві екології;

5.      Співпраця з місцевою держадміністрацією спрямована на проведення загального обговорення та вирішення усіх питань громадськості та у разі досягнення згоди отримання Листа відповіді держадміністрації;

6.      Для встановлення об’єкту на держоблік необхідно керуватись Наказом Мінприроди України від 10.05.2002 № 177 «Про затвердження Інструкції про порядок та критерії взяття на державний облік об’єктів, які справляють або можуть справити шкідливий вплив на здоров’я людей і стан атмосферного повітря, видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря»;

7.      Проект ОВНС розробляється розробниками, які мають право (ліцензію) на розробку. Даний проект містить в собі відомості які визначають вплив підприємства на атмосферу, воду, ґрунт та інше. Погоджується в ДПСС.

Тепер кожен, для себе, може зрозуміти, які етапи та ускладнення супроводжують розробку пакету документів для отримання Дозволу на викиди.