Як обчислювати екологічний податок за викиди

ТОВ «Автоекоприлад» проводить розрахунок екологічного податку для підприємств, це значно заощаджує час бухгалтерії на розрахунок викидів під час оформлення звітності для оподаткування.

Згідно Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні .(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 20-21, ст.745) Верховна Рада України постановляє:

Розділ V111 « Еклогічний податок»

Пункти 243.1-243.4 статті 243 викласти у такій редакції:

«243.1. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення:

243.2. Ставки податку за викиди в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які встановлено клас небезпечності:

 243.3. Для забруднюючих речовин (сполук), які не увійшли до пункту 243.1 цієї статті та на які не встановлено клас небезпечності (крім двоокису вуглецю), ставки податку застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу таких речовин (сполук) в атмосферному повітрі населених пунктів:

243.4. Ставка податку за викиди двоокису вуглецю становить 10,00 гривень за 1 тонну.

Порядок обчислення податку

Підприємства на основі отриманного ДОЗВОЛУ на викиди, де вказані максимально можливі обсяги викидів від стаціонарних джерел викидів повинні спачувати екологічний податок щоквартально, згідно вимоги ст. 249 Податкового кодексу:

«249.1. Суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку.

249.2. У разі якщо під час провадження господарської діяльності платником податку здійснюються різні види забруднення навколишнього природного середовища та/або забруднення різними видами забруднюючих речовин, такий платник зобов’язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини.

249.3. Суми податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за формулою:

де Мі — фактичний обсяг викиду і-тої забруднюючої речовини в тоннах (т);

Нпі — ставки податку в поточному році за тонну і-тої забруднюючої речовини у гривнях з копійками.»

На практиці є два шлях сплати екологічного податку:

1. Підприємство керується обсягами викидів які прописані у ДОЗВОЛІ на викиди ( а це максимально можливі обсяги виходячи з потужностей підприємства які були враховані при розробці документів: обсяги випущеної продукції, спожиті енергоресурси і т.д.) і рівномірно ділить їх чотири і платить щоквартально екологічний податок

2. Підприємство самостійно, або за допомогою спеціалізованої установи, на основі реально випущеного обсягу продукції, фактичного спожитих енергоресурсів проводить відповідний перерахунок обсягів викидів , стаття 249.3 Податкового кодексу це дозволяє, робить перерахунок обсягів викидів і на основі перерахованих обсягів викидів щоквартально сплачується екологічний податок.

ЕКОЛОГІЧНИЙ ПОДАТОК ЗА ПЕРЕСУВНІ ДЖЕРЕЛА.

За викиди пересувних джерел їх власники, суб’єкти господарювання,  окремо екологічний податок не платять. Податок платиться опосередковано при придбання палива на АЗС, саме власники АЗС і платять, з кожної проданої тони палива екологічний податок за пересувні джерела, які на АЗС і заправились.

« Ст. 241 ПКУ податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива.

До податкових агентів належать суб’єкти господарювання, які:

• здійснюють оптову торгівлю паливом;
• здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у вищезазначених суб’єктів господарювання)».

Платник податку, який з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, утворення радіоактивних відходів протягом звітного року, зобов’язаний повідомити про це відповідний контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об’єкта обчислення податку. В іншому разі платник податку зобов’язаний подавати податкові декларації (п. 250.9 ст. 250 Кодексу).

Загалом оплата екологічного податку є фінасово – бухгалтерської діяльністю, яка постійно зазнає змін, відповідно необхідний систематичний моніторинг змін стосовно сплати екологічного податку.